Офіційне інтернет-представництво Президента України.
Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»
Харків. День пам`яті жертв Голодомору
Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»
Звернення Президента України В.А.Ющенка
|
Свідчення. Очевидці
Харитина Юхимівна народилась в селі Гусинка. Згадувала 1932 – 33 роки і плакала, тяжко було згадувати. У Голодомор померла мати, брат і сестра. У сестри залишилось двоє діток, які залишились у Харитини на руках. Їй на той час було всього 18 років. Власті ходили по хатах, забирали все до останньої зернинки. Лазили по горищу, знайшли маленьку коробочку гороху і забрали. Люди пухли і на ходу вмирали з голоду. Людина ще була жива, тільки ледве рукою ворушила, нічого сказати вже не могла, а її заривали разом з мертвими. Рвали лободу, пекли з неї коржики. Так Харитина кормила дітей. А у самої ноги попухли, лопались, і між пальцями бігла вода. Але пережила це лихо і дітей витягла.
Таран Харитина Юхимівна, 1914 р. н.
Куп'янський район
| |
| Кондратенко Ганна Юхимівна | Пам'ятаю, що був Голодомор у 1932-1933 роках. Причиною голоду був неврожай, засуха, а урожай забирала влада. Податки – це якщо у кого була корова – то повинні були здавати молоко владі. Людей, які відбирали вирощений в полі чи на огороді урожай називали – розправа. Винагорода від влади за донесення на сусіда про приховування зерна – давали жалюгідний одяг... | | Коняєва Віра Петрівна (дівоче прізвище Гузь), 1913 р.н., уродж. хутора Гузівка Баранівської сільради Валківського району Харківської області | У мого батька була нова простора хата, тому саме її обрали місцем для збору бригади, яка агітувала селян до колективного господарства (іменованого спершу СОЗом, потім - артіллю, і лише згодом - колгоспом). Члени цієї бригади ходили по хатах, придивлялися, умовляли. Прізвищ жодного з них не пам’ятаю, не знаю, ким вони були... | | Корнієнко Віра Григорівна, 1929 р. н. | Віра Григорівна народилась у селі Вільшана Куп’янського району. Під час Голодомору батьки багато працювали, не мали змоги забирати її додому щодня, тому Віра Григорівна жила у дитячих яслах. Їй дуже запам’ятався випадок із дитинства, коли старші дітки позалазили на вишню і їли листя, а вона з малечею внизу їли листячко, і їй здавалось, що воно таке смачне, що хотілося ще, і вони їли ще, і ще... | | Косолапова Віра Савелівна | Так, я пам’ятаю, що був Голодомор 1932-1933 років. Причина голодомору було те, що влада ходила і забирала весь урожай. Ходили по 3-4 чоловіка і забирали все, що знаходили. Навіть те, що було наварено в печі, Документів на забирання продуктів ніхто не показував. Продукти харчування люди закопували навіть у садках... | | Костоглодов Андрій Васильович, 1924 р.н., уродж. села Василівка Вовчанського району Харківської області | Я народився в селянській сім’ї. Батька звали Василем Кириловичем, матір - Горпиною Григорівною. Дітей було семеро: донька і шестеро синів, серед яких я був найменшим.
У батька була пара биків, корова, кінь, вівці, свині, кури, гуси. Коли все це забрали до колгоспу, то нам нічого не лишилося... | | Кравченко Тетяна Стефанівна, 1915 р.н. | Батько помер, коли мені було три місяці. Тому мати виховувала нас сама. Вона займалася ткацтвом. А тут голодомор 1932 року. Страшно згадувати. Люди звіріли від голоду. Ми діти слухалися матір у всьому, знали, якщо не будемо допомагати – загинемо. Спали всі разом в хаті долі на соломі, верстат ткацький займав більшу половину хати... | | Криворучко Олександра Карпівна 1923 р. н., уродж. села Новостепанівка Чугуївського, нині Шевченківського, району Харківської області | Сім’я наша була велика, часто бідували, але зима 1932-1933 років була страшною. Хліб весь забрали, ми пухли з голоду. Помер батько Карпо Петрович 1889 р. н. та брати Григорій – 9 років і Павло – 1,5 року.
Сусідній хлопець Котенко Павло Миколайович теж став жертвою голоду але помер від побоїв... | | Круглик Тетяна Федорівна | Я не пам’ятаю, що був Голодомор 1932-1933 років, мені на той час було 3 роки. Причиною Голодомору бкло те, що влада ходила і забирала весь урожай. Ходили по 3-4 чоловіка і забирали все, що знаходили. Навіть те, що було наварено в печі. Документів на забирання продуктів ніхто не показував. Продукти харчування люди закопували навіть в садках, під яслами, де стояла корова... | | Кудій Наталія Іванівна | 1932-1933 роки були дуже важкими. У місті був спецзагон. Він позабирав всі продукти харчування. Забрали не тільки зерно, а й буряк, моркву, картоплю – все. Була вирізана вся худоба. Харчувалися лободою, кропивою. Батьки виїхати з міста, щоб десь купити продукти, не могли, оскільки весь район був оточений військами НКВД... | | Курочка Агафія Пилипівна | Агафії Пилипівні на момент Голодомору 1932-1933 років виповнилося 8 років. При спілкуванні вияснилося, що деякі події тих років вона пам’ятає. Як 2-3 чоловіки з місцевих (так звані “активісти” Колєсніков, Остолопов, Куценко) приходили додому, проводили обшуки, забирали все до краплини... |
|
Документальний фільм «Жорна».
У Запоріжжі знову повісили Сталіна
Події
|
