укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Мене 7-річною привезли до Бабаїв. Тут я пішла до 1 класу початкової школи (спершу школа знаходилася на площі у колишньому попівському будинку, потім її перенесли на околицю селища - там я навчалася до 4 класу).

Перші чотири роки життя у Бабаях, які я добре пам’ятаю, якраз припали на роки голодомору.

Мої батьки (тато - тесляр, мама - праля) працювали у радгоспі «Червоний партизан», де директором був Лобанцев (його ім’я та по батькові не пригадую), про котрого говорили як про добру людину. Директор виділяв підводу, якою кожного ранку підбирали трупи померлих і вивозили на кладовище в центрі селища на пагорбі. Ми, діти, звичайно ж, бігали дивитися, куди везуть покійників (на тому кладовищі були поховані і мої родичі). Виривалася глибока яма (мабуть, як хороший погріб) і в неї штабелями вкладали трупи. Яму не заривали кілька днів, доки вона не наповнювалась. Потім копали нову.

У Бабаях був спиртзавод (зараз на тому місці якийсь ремонтний завод), біля якого знаходилися ями - розміром десь 100 на 50 м і глибиною 2-3 м - куди по дерев’яних жолобах зливалась барда. Голодні люди, під парканом пролізши до цих ям, набирали барду в торбинки, тут же їли її, але від кольок багато хто помирав на місці. Трупи рано-вранці підбирали, везли на кладовище і заривали, як худобу. Зараз ті місця, де ховали померлих від голоду, сильно заросли, частина кладовища взагалі кинута напризволяще (деякі ділки без душі і совісті на тих кістках навіть почали будувати собі особняки). Отож спиртзавод переганяв зерно на спирт - і це при такому голоді!

Наша сім’я не загинула тільки тому, що батько з матір’ю отримували хоч невеликі пайки в радгоспі, а я з молодшим братиком (він загинув під час війни) періодично крали 3-4 качани кукурудзи, яка лежала в буртах біля ям з бардою. Кукурудза охоронялася, але, на щастя, охоронники були з краплею серця: вони робили вигляд, що нас не помічають, а іноді - стріляли в повітря. Ту вкрадену кукурудзу, маючи за велике благо, ми товкли у ступі і варили з неї кашу, на якій і протрималися деякий час. Потім із лободи і невеликої кількості пшона варили так званий борщ.

Тільки-но ми, батьки з трьома дітьми, трохи призвичаїлися до Бабаїв, сюди ж із села, де жили раніше (це у Курській, нині Бєлгородській, області), викликали бабусю з двома дітьми - нашими найменшими братиком і сестричкою. Раніше в тому селі крім нас п’ятьох, у батьків знаходилися на утриманні ще двоє сиріт (дітей померлого батькового брата) і старенькі дідусь з бабусею. Жили в середньому достатку - батько не бачив за роботою ні дня, ні ночі. І ось, не зважаючи на таку ораву, батько був розкуркулений, вигнаний із свого куреня та пущений по світу (якби вчасно не втік, то вбили б або вислали невідомо куди).

А хто ж ті діячі, що виконували нелюдські накази? Відібравши в селян нажите віками, вони «просвистіли» все за короткий час і знову лишилися голопузими - це ж, в основному, місцеві нероби і п’яниці. Справжні трудівники, як наш батько, працювали і не бідкалися - мали свій шматок хліба і могли утримувати великі трудолюбиві сім’ї.

Називати себе не хочу не тому, що боюся, а щоб душу не тривожити - дуже гірко і боляче від усього. Несила згадувати пережите...





Попередня сторінка 1 [2] 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять
Блоха Ганна ПавлівнаЯ була ще маленькою, але пам'ятаю Голодомор 1932-1933рр.   Батьки мої вступили до колгоспу. Все, що в нас було батьки віддали у колгосп. Залишилася частинка врожаюз огороду, яку вони заховали у чагарниках в кінці огороду. Тим, які пішли до колгоспу, давали їсти, а нам, дітям, мама поміняла частину свого одягу на стакан олії та торбинку муки...
Боброва Галина Герасимівна, 1920 р.н.Мама моя тоді працювала на заводі, їй давали пайок, та пайка було замало, щоб прогодувати сім’ю, адже батько помер ще в перші місяці голодомору. Тому я ходила на “заробітки”, доглядала дітей більш заможних людей. Сама я вижила тільки тому, що рвала на полі буряки і, приготувавши юшку, їла її...
Боженко Катерина ФедорівнаВ ті роки жила в с. Гетьманівка, Шевченківського району. Жила з одним батьком. Було троє дітей. Батько – інвалід війни 1917 року. В нас була корова, тому труднощів ми не зазнали. В селі вмирало дуже багато дітей. В сусідів вмерла від голоду трирічна дитина.....
Бойко Євдокія ДанилівнаПід час голодомору разом з батьками та двома братами і сестрою я проживала у селі Левківка (Ізюмський район). У людей відбирала зерно. Коли до хати заходили представники влади, то вони робили обшук. Стукали по підлозі, вишукуючи потаємні ями, де могло зберігатися зерно. До речі, врожай зернових того року був гарним...
Болдишева Марія СергіївнаВ селі Загризово Богуславської сільської ради Борівського району, вимерло в 33-му багато родин. Можу назвати сім’ї Пелиха, Кулика, Яреми, Гармаша, які вимерли разом з малими дітьми. В кожній сім’ї було по двоє, троє дітей. Особливо велика була родина Кирилівських, яка складалася помимо чоловіка і жінки з п’ятьох дітей та їхніх старих батьків...
Бондаренко Іван Михайлович, 1926 р.н., уродж. міста Балаклія Харківської областіПісля розвалу комуни, де працювали батьки, в нашу сім’ю прийшов голод. Батько, Бондаренко Михайло, привіз нас, чотирьох дітей, і здав до якоїсь державної установи. Почалися наші поневіряння. Добре запам’ятався дитбудинок (сьогодні це клуб будівельників), у якому я перебував із сестрою і молодшим братом...
Брюханов Микола Іванович, 1923 р.н., уродж. села Берестовенька Красноградського району Харківської областіУ ті страшні роки я був підлітком і все, що вібувалося на моїх очах, пам’ятаю до дрібниць. Наша сім’я складалася з 9 осіб, із яких четверо - діти. За мірками того часу жили ми непогано: був хліб і до хліба, адже трудилися від зорі до зорі. І раптом - колективізація. Мого діда Павла, а відповідно і всю сім’ю, віднесли до розряду заможних і розкуркулили...
Воїнова Віра Іларіонівна, 1920 р.н., уродж. міста ХарковаВ 30-х роках я разом із батьками жила у Харкові по вул. Сумській, 79. Наш будинок знаходився поряд із Сумським ринком. Цей ринок ніколи не виходить у мене з голови. Скільки тут падало і помирало народу, що скупчувався біля ларка, де продавався хліб! Хліб був чорним. Буханка розрізалася навпіл (здається, у тому шматку був кілограм)...
Волков Олексій Григорович, 1926 р.н., уродж. міста Харкова1933 р. наша сім’я жила на вул. В’ятській, 6 (Рашкіна дача) в Харкові. Двір наш тильним боком виходив на вул. Малиновського. На її перехресті з вулицею Люсинською в 2-поверховому будинку влітку 1933 р. був комерційний хлібний магазин. Добре пам’ятаю страшні черги за цим хлібом. Набираючи в чайник води, я обходив цю чергу, продаючи тим, хто у ній стояв, склянку питва за 2-3-5 коп...
Воротинцева Домна ПрокопівнаОсінь1932 року, а особливо зима 1933 року видалися дуже голодними. Літо 1932 року було не дуже врожайним, але і те що було вивезли створені групи. Коли вивезли колгоспне зерно, почали обшук у населення. Люди ховали зерно, заривали в землю в садках, в сараях під полом, в хатах замуровували в стіни, бо пройшов слух, що все забиратимуть...
Попередня сторінка 1 [2] 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2022
[email protected]