укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Пам'ятаю, що був Голодомор у 1932-1933 роках. Причиною голоду був неврожай, засуха, а урожай забирала влада. Податки – це якщо у кого була корова – то повинні були здавати молоко владі. Людей, які відбирали вирощений в полі чи на огороді урожай називали – розправа. Винагорода від влади за донесення на сусіда про приховування зерна – давали жалюгідний одяг. Ті, що відбирали у людей продукти не мали ніяких документів на збирання продуктів. До тих людей, які чинили опір, застосовували покарання, побиття, висилання, арешти. Зброї у тих, хто відбирали хліб у людей не було, були палиці. Не можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів. Під'їжджали до хати конякою, брали мішки, лізли на горіще, змітали все, до останньої зернинки. Складали на повозку і відвозили владі. Приходило їх до хати двоє- троє. Ховали продукти харчування на горищі, в сараї, але знаходили та забирали. Давали їжу тим, хто пішов до колгоспу: варили затірку.
 
Забирали одяг, худобу – воли, коні. Закон про “п'ять колосків”? Ідеш побіля поля, стоять вишки, з яких охороняють поля, якщо вирвеш колосок – саджали в тюрму. Не дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини. Об”їзчики охороняли поля, колгоспні комори. Були люди, які й добровільно йшли до колгоспу, але більшість людей змушували йти до колгоспу. Худобу люди не приховували, стояла в сараї.
 
Вдень приходили забирати зерно, продукти. Приходили до хати один раз. Все заберуть і більше не приходили. Люди почали помирати з голоду у 1932-1933 рр. Малих сиріт називали старцями, вони ходили з торбою за плечима, і люди давали їм хто що. Держава ними не опікувалась. Зуміли вижити ті люди, у кого була корова. Люди не допомагали одне одному у виживанні від голоду і не ділилися продуктами, навпаки забирали одне в одного зерно, продукти. Вночі їздили конячкою в поле, збирали мерзлу картоплю, буряки, варили і їли. Варили щавель, а потім ліпили оладі та пекли на плиті. Від родичів допомоги не мали. В кожній сім'ї було по 7 людей і більше. Споживали в їжу з рослин: щавель, грицики, забудьки, печериці, опеньки. Вживали в їжу кору з верби, В ступі товкли і пекли оладі. Вживали в їжу: горобців, граків, гаврахів, перепелиць. Можна було щось купити в місті чи виміняти. Міняли одяг на продукти.
 
У містах голоду не було. Випадків людоїдства в нашому селі не було. Хоронили померлих на огородах, в ярках. Повозом збирали померлих і хоронили в загальну яму на кладовищі. Тим, хто займався похованням померлих, не платили. На сьогоднішній день невідомі місця захоронення людей від голоду. Якщо вони десь і є, то позаростали чагарниками. Поминають померлих на “Проводи”, “Гробки” , “Зелені свята”. Згадують і поминають померлих від голоду в церкві і за часів радянської влади, і тепер...





Попередні десять Попередня сторінка 10 [11] 12 13 14 15 16 Наступна сторінка
Передерій Уляна Михайлівна (дівоче прізвище Злобіна), уродж. села Будьонівка Великобурлуцького району Харківської областіСім’я наша була великою - 3 дітей, батько, мати, дідусь. Їли що прийдеться. Перед своєю смертю батько годував нас качанами із кукурудзи. У батьків забрали все: коней, корову, реманент. Хату теж відібрали, а нас поселили у стайні. Вимерло майже все село. Їли навіть дітей. Був випадок, коли мати зварила суп із дитини...
Петрушенко Варвара Прокопівна , 1926 р.н., уродж. села Мартова Печенізького району Харківської областіВ ті роки не тільки голод був причиною смерті людей. Такі хвороби як лихоманка, скарлатина, тиф теж взяли свою частку. Знесилені люди не могли захоронити своїх рідних на цвинтарі, то ховали в садах або городах, прикриваючи їх невеликою кількістю землі. Харчувалися травами та ягодами...
Півнєв Михайло Мусійович, 1913 р.н., уродж. села Андріївки Великобурлуцького району Харківської областіСкільки часу минуло, а як починаю згадувати про 1932-1933 рр., все тіло труситься. У 1932 р. мене звільнили із заслання, де будував Біломорканалбалт (Ведмежа гора, Головний шлюз). Оформив документи в Лисичанськ Сталінської області. У Заполяр’ї тоді вже ходили чутки, що в Україні голод. Заїхав у Петрозаводськ - там буханець хліба коштував 3 рублі, а як приїхав до Харкова - 30-40 рублів...
Півньов Василь ОлексійовичВ 1932-1933 роках в нашому селі був голод. В той час мені було 5 років. Причиною голоду на мою думку був і неврожай, і те, що урожай забирала влада. Приїжджали представники з району і відбирали у людей зерно. Проводили обшуки в будинках, в сараях, на подвір'ї. Із доносами проводились арешти людей, відправляли на висилання...
Пономаренко Марія ІванівнаУ 1932 році усіх людей примушували працювати в колгоспі. Сім’ї, які жили більш – менш нормально, сплачували великий податок. Часто забирали у людей корів. Люди ховали зерно, закопували у ямах. Багатьох відправляли до Сибіру. Приходили уповноважені, забирали навіть квасолю, горох, терен. Усе – усе, що було у хаті...
Проценко Марія Петрівна (дівоче прізвище Камчатна), 1927 р.н., уродж. села М. Бобрик Лебединського району Сумської (колишньої Харківської) областіМій батько, Камчатний Петро Денисович, помер від голоду у віці 28 років. Батька й діда причислили до куркулів і вигнали з хати всю нашу сім’ю. У 1932 р. за те, що батько не виконав плану хлібоздачі, накладеного втретє підряд, його засудили на два роки. Прийшовши з в’язниці в 1933 р., батько в кінці літа помер з голоду...
Прощай Євгенія Іванівна, 1916 р.н., уродж. села Мартова Печенізького району Харківської областіВ ці тяжкі роки я втратила свою доньку Клавдію. Не було чого їсти. Знесилені люди їли в основному трави. В кого була кукурудза то варили кукурудзяну кашу, квасили кормові та цукрові буряки і це вживали в їжу.   В той рік вимирали цілими сім’ями з 3-х або 6-ти членів сім’ї...
Ронзік Марія Яківна (дівоче Черняк), 1930 р.н., уродж. села Новий Бурлук Печенізького району Харківської областіПам’ятаю хоча мені було 3 роки , як жила наша сім’я під час голодовки 1932-33 років. Сім’я складалась із шести осіб, жили дуже скрутно. Їсти було нічого, мама готувала оладки із лугового щавлю, жарити було ні на чому, їх просто сушили на сковороді. Вся сім’я опухла з голоду. Я пам’ятаю, як бабуся впала в хаті на долівку поруч із моїм старшим братом, який був дуже опухлий, так вони і померли в один день...
Рудницька Раїса ЛеонідівнаГолод зробила держава. Забрала у селян хліб, усе що залишилось то це мабуть вода. Від голоду багато хто втрачав совість,сором. Немало голодних займалися крадіжками по погрібах і по клунях, щоб знайти щось їстівне.   Їли кору дерев, різну траву, полову,м’ясо дохлих тварин, ловили собак і котів...
Рябко Лариса Юріївна (дівоче прізвище Литвиненко), 1938 р.н., уродж. села Драбинівка Новосанжарського району Полтавської (колишньої Харківської) областіЯ народилася вже після голодомору, а тому про його страхіття розповім за спогадами своєї мами, Литвиненко Олександри Павлівни, якої вже немає серед нас. Мама розказувала, що в селян було відібрано минулий урожай, а все, що виросло на полі влітку, не дозволяли збирати. Якщо хто порушував заборону, його заарештовували...
Попередні десять Попередня сторінка 10 [11] 12 13 14 15 16 Наступна сторінка




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2022
[email protected]