укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Скільки часу минуло, а як починаю згадувати про 1932-1933 рр., все тіло труситься.

У 1932 р. мене звільнили із заслання, де будував Біломорканалбалт (Ведмежа гора, Головний шлюз). Оформив документи в Лисичанськ Сталінської області. У Заполяр’ї тоді вже ходили чутки, що в Україні голод.

Заїхав у Петрозаводськ - там буханець хліба коштував 3 рублі, а як приїхав до Харкова - 30-40 рублів. Побачив людей пухлих.

Поступив працювати на завод, видали продкарточку на хліб - 800 г на день. Думаю, можна жити. У заводі ще й обід давали.

Я був очевидцем страшного видовища: до помий, які виносились із заводської їдальні, вискакували люди із тунелів тепломережі - брудні, обірвані, голодні - і билися між собою за ті помиї.

1932 р. почалася паспортизація. Я поїхав у своє село Андріївку, щоб узяти довідку для отримання паспорта. Зійшов із поїзда на ст. Шиповата і пішов дорогою між посівами. Люди валялися пухлі і мертві. У сільраді дали мені довідку й порадили: «Ти, Мишку, справний. Не залишайся ночувати в порожній хаті, бо тебе можуть з’їсти».

Пам’ятаю, біля сільради підвода стояла, біля неї - двоє чоловіків жували хліб, виданий їм як спецпайок. Їх сварили за те, що не встигають заривати трупи.

Коли повертався на залізничну станцію, мене попередили, щоб не надумав рвати колоски, бо за них знову відправлять до ГУЛАГу. Дуже винахідливими були «спеціалісти», що сиділи за кремлівськими зубцями...





Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 [10] 11 Наступна сторінка Наступні десять
Ніколаєнко Михайло Васильович, 1924 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської області75 років минуло, а трагедію давнина не зітерла з пам’яті. Міцна заможна родина середняків, що складалася з семи чоловіків, живими залишилось троє. Мені було лише 5 років та з того, що говорилось між рідними батьками та дідусем розумів, що сталось щось жахливе. Я чув, що сусіди своїх дітей відвозили на ст...
Обідало Катерина Кузьмівна (дівоче прізвище Грубник), 1923 р.н., уродж. села Олексіївка Краснокутського району Харківської областіМого дядька визнали куркулем і забрали в нього коней, корів, весь інвентар (сівалки, борони, молотарку, віялку), все зерно, знесли з двору будинок, комори, сараї. Самого дядю загнали до Сибіру, а 8 чоловік сім’ї залишилися в селі. Він там загинув, а сім’я вдома померла з голоду. А тепер про свого батька...
Овсянников Григорій ПетровичГригорію Петровичу на момент Голодомору 1932-1933 виповнилося 3 роки. При спілкуванні вияснилось, що події тих часів він пам’ятає з розповідей своєї матері. Забирали все – продукти харчування, худобу, незважаючи на малих дітей і старих. Сиротам не надавалась допомога, держава ними не опікувалась...
Олійник Марія ФедорівнаПам’ятаю, приїжджали люди на «буксирах», заходили в хату, шукали скрізь зерно, все перерили «штриками». У скрині одна із жінок, яка була в цій бригаді і також шукала зерно, таки побачила захований чувал з зерном, але зробила вигляд, що нічого не знайшла. Так і залишився цей чувал зерна, який був порятунком не тільки для мене, а й для дев’ятьох членів моєї родини...
Омельчукова Пелагея ЛаврентівнаМені на час голоду виповнилось уже 20 років. Добре пам’ятаю, як відібрали всю їжу. Особливо лютували комісії, які шукали схованки. Могли стіну розібрати, підлогу, рили ями в дворі, якщо підозрювали, що там може бути заховане зерно. Виживали в голод, хто як міг. Шукали їжу де завгодно. Поїли всіх собак та кішок...
Опаренко Параска Василівна (дівоче прізвище Наржова), 1918 р.н., уродж. села Третя Старовірівка Нововодолазького району Харківської області У Третій Старовірівці наша сім’я, яка складалася з 6 осіб (мати, батько, два брати і дві сестри), жила до 1926 р. Потім дідусь «відділив» нас, і ми перебралися в селище Свердлове, де отримали 2 га землі. У нас був кінь для обробітку наділу, з якого і жили. Коли почалася колективізація, батько відмовився іти до колгоспу, і землю в нас відібрали, лишився невеликий город...
Паненко Олексій СеменовичТак, я пам'ятаю, що був голод у 1932-1933 рр. На мою думку причина голоду була та, що влада забирала у людей урожай, який вони виростили. Декілька чоловік ходили по оселях з двору в двір і забирали продукти харчування. Деяких я пам'ятаю, це: Блоха Єгор, Кулик Семен, Холод Андрій та Чернецький Олександр...
Панченко Федір Савелійович, 1923 р.н., уродж. хутора Паньківки Черемушнянської сільради Валківського району Харківської областіМені в той час було 10 років. Не все розумів, але пам’ять зберегла деталі і подробиці. 1932 р. для проведення хлібозаготівлі прибули загони з комуністів і комсомольців. Ходили по дворах з піками, штрикали в землю - шукали прихований хліб. У нас забрали горщик квасолі. Не гребували й одежею, особливо добротними кожухами...
Пасмора Олексій Григорович, 1927 р.н., уродж. села Мартова Печенізького району Харківської областіВ ті роки був період заганняння людей в колгоспи. За те, що не хотіли вступати в колгоспи арештовували і відправляли в тюрми, а майно відбирали залишаючи жінок з дітьми на призволяще. На щастя в моїй родині ніхто не помер від голоду, харчувалися чим могли в основному травами та корою дерев. Та були сім’ї в яких помирали і батьки і діти, нажаль не пам’ятаю їх прізвищ та імен...
Педан Тетяна Євлампіївна (дівоче прізвище Чорна), 1918 р.н., уродж. села Кобзарівка Валківського району Харківської областіНа свято Трійці мама прийшла із села Заміського, де ми тоді жили, до церкви і у місті Валках померла від серцевого нападу. Поки я сповіщала рідних про тяжку втрату, маму відвезли на Рогозівське кладовище і вкинули у спільну могилу, куди вкидали тоді трупи багатьох людей, померлих від голоду. Тривалий час про давнє поховання на краю Рогозівського кладовища, що знаходилося зліва від центрального входу, нагадувала лише стара груша...
Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 [10] 11 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2021
[email protected]