Official web-site of President of Ukraine.
Выставка «Джеймс Мейс — сердце, преданное Украине»
Харьков. День памяти жертв Голодомора
Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»
THE APPEAL OF THE PRESIDENT OF UKRAINE V.YUSHCHENKO
|
Evidences. Eyewitness
В 1933 році своїми очима бачила велику кількість трупів своїх земляків, що лежали в ті дні на порослих бур’янами вулицях та городах. Моя сусідка Меланія Кріпак, жінка середніх років, померла прямо на порозі власної хати з пучком трави в руках, якою вона прагнула вгамувати голод. А інша жителька села з’їла власну дванадцятирічну доньку.
Martynyuk Hanna, born in 1910 in Voloska Balakliya village of Shevchenkove district of Kharkiv oblast
Shevcnenkove district
| |
| Akun Vasyl, born in 1922, a resident of Vysokopillya village of Valky district of Kharkiv oblast | Я пам’ятаю все. Мама поклали на піч вузлики з квасолею, горохом, сочевицею і оклунок суржику (пшениця, змішана з житом). Веліла нам, чотирьом своїм дітям, на них сидіти. Те не допомогло. Виліз до нас один у будьонівці, розкидав по кутках і згріб усе з печі. Мама, ставши на коліна, просила, щоб не позбавляли дітей останньої надії... | | Aleksandrov Oleksandr, born in 1918 in Molodova village of Vovchansk district of Kharkiv oblast | 1933 рік. Зима, лежать великі снігові замети. Близько 10-ї ранку до нашого двору підійшла група активістів, серед яких були жителі нашого села, були й прислані з району.
Зайшли у двір, вимагали віддати корову, але її не виявилося, бо брат Іван напередодні випустив худобину з хліва. Прибулі зайшли в будинок, склали якийсь папір і веліли показати наявне зерно... | | Arkhypenko Hanna, born in 1920 in Bugayivka village of Gavrylivka village soviet of Barvinkove district of Kharkiv oblast | Сім’я у нас була велика: батьки і шість душ дітей. Як почався голод, то лише старший брат працював, вивчившись на тракториста. Решта дітей були ще малими.
В 1931-1933 рр. нашого вітчима, Титова Омеляна Івановича, послали працювати головою комуни у Новобогданове. Було там непогано. Жили в будинку розкуркулених... | | Artemenko Nadiya (maiden name Larka), born in 1923 in Lygivka village of Sakhnovshyna district of Kharkiv oblast | Мені тоді було 10 років. Жила з батьком, Ларкою Порфирієм Петровичем, і мачухою, Маренко Пріською Пилипівною, (без мами я лишилася у віці 2 р. 6 міс.). Мала шість сестер - чотири на той час вийшли заміж, а дві - були вдома. Коли настав голод, то обидві незаміжні сестри пішли до радгоспу «8 Березня» під Краснопавлівкою... | | Babak Galyna, born on 18.03.1926 | Мені тоді було 7 років, шукали будь-яку їжу, щоб не вмерти з голоду. У нас забрали корову, насіння, грошей не було, робили на трудодень, раз на місяць давали 400 грамів зерна, а іноді більше. Нас у родині було шестеро: мама, тато, троє братів і я. Жиле на краю села хлопці повмирали, а мене мама і тато брали з собою на роботу... | | Babay Nataliya, born in 1925 in Cherkasskyi Byshkyn village of Zmiyiv district of Kharkiv oblast | Поховання, в якому покоїться прах односельців, померлих від голоду, я вперше побачила у 1953 р. Його мені показала мама, що була 1900 року народження. Тоді ми саме прийшли на кладовище Черкаського Бишкина, щоб відвідати могилу мого сина. Мама підвела до того місця і сказала:
- Отут поховані люди, що померли голодною смертю у 1932-1933 роках... | | Bagnyuk Roman, born in Shevchenkove village of Shevchenkove district of Kharkiv oblast | Приходилося боротися з куркульством, доводилося силою зривати замки, відбирати будинки. В селах Верхньозорянське та Огурцівка були розкуркулені майже всі жителі і у створений там радгосп “Індустріальний” доводилось набирати робітників в навколишніх селах. В радгоспі голодомору не було, але в навколишніх селах вимирали цілими сім’ями... | | Bezgodny Grigoriy | У колгоспі 1933 р. був дуже гарний врожай зернових, але життя краще не стало. Все вивезли, люди пухли від голоду. Збирали гриби. Хворіли малярією, пили чай з м’ятою, ходили пухлі... | | Bilokin Kuzma, born in 1923 in Yurchenkove village of Chuguev district of Kharkiv oblast | В сім’ї нас було четверо - батько, мати, сестра і я. Ми були опухлі від голоду, а мама вже й не вставала. І вдень, і вночі ми тільки й думали про їжу. А її нема.
Не було кормів, масово гинула й худоба. Дохлих колгоспних коней закопували за селом у могильниках. А по ночах люди розкопували ті могильники, щоб принести додому хоч шмат тієї дохлятини... | | Bilous Ganna | Їжі не було зовсім. Доводилось їсти траву, її варили, або перемелювали та жарили, роблячи таким чином коржики. Шукали на городі та на полях мерзлу картоплю, яку потім намагалися приготувати як суп. Якщо ж знаходили буряк – це було справжнім святом. Вижити було важко. Багато людей померло. Але ми були дружніми, допомагали один одному з їжею, ділилися, тому і вижил... |
|
Документальний фільм «Жорна».
Events
|
