укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Події

У київському Музеї книги та друкарства відкрили виставку «Нурт українського сумління», присвячену 75-річчю від дня народження українського поета, правозахисника та політв’язня Василя Стуса, - повідомляє Радіо Свобода. На виставці представлено історію творчості поета, зокрема вперше відвідувачі зможуть побачити рукописи Василя Стуса. Дослідники кажуть, що це лише невелика частина архіву письменника. Тим часом пошуки втрачених творів Василя Стуса тривають. 
 
Вивчення та публікація в Україні творчої спадщини Василя Стуса розпочалася тільки у дев’яностих. Виставка «Нурт українського сумління» – це історія творів поета. Усього представлено понад сто експонатів. Матеріали надали Музей книги і друкарства та Інститут літератури ім. Тараса Шевченка, а також син поета Дмитро Стус та дисидент Василь Овсієнко. Вперше експонуються рукописи Василя Стуса, написані як на волі, так і у в’язниці.

«Нурт українського сумління» – саме так, на думку організаторів виставки, можна описати постать українського поета й правозахисника Василя Стуса.
 
«В’ячеслав Чорновіл свого часу написав, що Василь був людиною великої совісті. Якщо знайомитися з творами Василя Стуса, його листами та публіцистикою, то можна цю думку продовжувати. У нас виникло таке враження, що це був згусток національної свідомості. Василь Стус не міг пройти повз несправедливість», – пояснює заступник директора з наукової роботи Музею книги і друкарства Дмитро Палій.
 
Перша поетична збірка Василя Стуса «Зимові дерева» була видана у 1968 році в Брюсселі. В Україні публікувати вірші відмовилися – з ідеологічних причин.
 
«Василь Стус ніколи не бачив своєї книжки, надрукованої в Україні. Зі спогадів дружини Валентини Попелюх відомо, що вже після того, як Стус відбув термін ув’язнення, один невідомий чоловік дав йому у Києві  цю книжку, надруковану у Брюсселі. Він не назвав свого імені і швидко зник. Він розумів, що це справа небезпечна, адже КДБ стежив за Стусом. Про інші, які поет міг би мати у своїх руках, наразі нічого невідомо», – розповідає Дмитро Палій.

Дмитро Стус зазначає, що на виставці представлено дуже невеликий фрагмент творчості поета – якраз для того простору, який зміг надати музей. Сьогодні архів Василя Стуса в самому лише Інституті літератури становить понад десять тисяч одиниць зберігання. На виставці ж основний наголос зроблено на книжки, каже Дмитро Стус.
 
«Хочеться, щоб люди могли подивитись, як усе починалось, з яких видань і яка еволюція в них відбувалася. Але це лише один із заходів. Скажу чесно, для мене найважливішим є те, що до 75-річчя ми зі студентами повністю виклали всього Стуса в інтернет», – каже він.
 
Сьогодні пошук творчої спадщини Василя Стуса триває. Колишній політв’язень Василь Овсієнко відбував покарання у одній із поетом камері табору у селі Кучино Пермської області на території сучасної Росії. Він каже, що сім’я поета неодноразово зверталася до російської влади з проханням повернути рукописи, написані у в’язниці, зокрема вірші зі збірки «Птах душі». Однак їм відповіли, що усі папери після ліквідації табору було знищено.
 
«Я, може, єдиний, хто читав рукописну збірку Василя Стуса «Птах душі». Там було близько сотні віршів та перекладів, зокрема одинадцять елегій Рільке. Так от той птах звідти не вилетів», – розповідає Василь Овсієнко.

На відкритті експозиції також можна було почути запис віршів у виконанні самого Василя Стуса. 

Перейти до переліку подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2021
[email protected]