укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Мого дядька визнали куркулем і забрали в нього коней, корів, весь інвентар (сівалки, борони, молотарку, віялку), все зерно, знесли з двору будинок, комори, сараї. Самого дядю загнали до Сибіру, а 8 чоловік сім’ї залишилися в селі. Він там загинув, а сім’я вдома померла з голоду.

А тепер про свого батька. Він був середняком. Вступивши до колгоспу, який тільки-но організувався в 1929 р., здав туди все хазяйство - корову, сівалки, вози, плуги. В нашій сім’ї, яка налічувала 9 душ, лише батько був працездатним. Коли все здали, а зерно у нас насильно відібрали, то почався в сім’ї голод. Невдовзі батька привезли з роботи мертвим - його знайшли на кагаті, де зберігалася колгоспна картопля (тоді великих погребів не було, картоплю на зиму обсипали землею).

На третій день після смерті батька сусіди поховали нашу маму. В яму покійників тоді клали не в труні, а загорнутими в ряднини. Біля мами поклали п’ятеро дітей і бабусю, які теж померли з голоду.

З великої сім’ї живими залишилися тільки я з братом (мені тоді виповнилося 10 років, брат був на 3 роки старшим). Брат пішов по миру просити. Трохи нас люди підтримали.

Лишилася наша хата. Вона була просторою (на три відділи), вкрита залізом. Стали ми з братом розбивати одну стінку, щоб топити, а люди почали скаржитися до колгоспу. Директор школи наполягав, щоб дітей кудись прилаштували, а хату забрали. Тоді в колгоспі саме будували стайню для коней, то матеріал з нашої хати надумали використати для того будівництва. Брат не давав, а йому сказали: виростеш, тоді видно буде.

Як брат виріс, то почалася війна. Десь у Білорусії поклав голівоньку, лише одного листа від нього і встигла отримати.

Залишилася я на всьому світі сама. Спершу наймалася працювати в людей. А з 1945 р. і до 1978 р., тобто до самої пенсії, - в колгоспі робила. Живу у напівзруйнованій хаті - немає чим даху залатати, здоров’я теж немає. Маю доньок, але вони із сім’ями мешкають окремо, а я - сама.





Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 [9] 10 Наступна сторінка Наступні десять
Маслов Сергій Лук’янович, 1921 р.н., уродж. міста ХарковаДобре пам’ятаю трагічний 1933 р. Я жив тоді з батьками в Харкові по вул. Абразумівській, буд. 38 (нині це буд. 14), що в Червонозаводському районі. Пам’ятаю, що перед нашим будинком знаходилася галявина, яку щорічно батьки засівали кукурудзою чи картоплею. Але у 1933-му галявина чомусь пустувала й заросла бур’яном...
Мельник Анна Кіндратівна, 1929 р.н., уродж. села Винники Станичненської сільради Нововодолазького району Харківської області8 січня 1932 року сім’ю мого батька, Мельника Кіндрата Петровича, яка належала до середняків, розкуркулили. Відібрали всю худобу, все майно, а хату розвалили. Стояла сильна холоднеча. Ми не знали, куди нам, голим, голодним, сховатися. Мама носила мене на руках, а старшу сестричку - водила за руку...
Мироненко Агафія ЙосипівнаЖили в 1933 в Малинівці. В сім’ї було 3 хлопці і я. Мати вмерла, а батько повіз до дядька. В того було семеро своїх дітей. Дядько посадив мене і меншого брата Колю в тамбур поїзда і пішов за чимось. Поїзд привіз нас в Харків. Ходили по вулицях – просили грошей, їсти. Назбирали повну сумку грошей – копійок...
Миропольська Тетяна Єгорівна, 1926 р. н.Я пам'ятаю голодомор 1932-1933рр, йому сприяли нещадні побори влади. Відбирали все, що було вирощено в полі, городі. Тих, хто приховував урожай, чи не хотів віддавати продукти, вивозили в поле під стоги сіна, били і залишали там, щоб люди замерзли від холоду і голоду. Продукти харчування ховали хто де...
Мисецька М.Г., 1925 р.н., уродж. селища Гути Богодухівського району Харківської областіМені тоді було 6-7 років, а зараз 75, уже скоро вмирати, та ніяк не йде з пам’яті пережите. Мама приносила з лісу чувальчик квітів бузини, з якої варили суп для сім’ї з 6 чоловік (крім мене і батьків, була в нас ще бабуся старенька, братик 8 і сестричка 19 років).Мама з татом і ховрашків ловили, і кору з різних дерев сушили та у ступі товкли, і качани з кукурудзи, на яких не було зерна, м’яли, щоб прогодуватися...
Мірошниченко Ганна Михайлівна, 1921 р.н., уродж. села Горожанівка Шевченківського району Харківської областіЖила наша сім’я в с. Пархомівка Краснокутського району. Батько, мати, двоє дітей. взимку 1932 року нашу сім‘ю спіткало горе – помер батько. А через кілька місяців у село прийшов голод. Важко було матері без чоловіка, однак вона довго і мужньо боролася за збереження життя своїх дітей: продала всі цінні речі, придбала продукти...
Мірошниченко Ніна ІванівнаРік 1933 був урожайний. Весь урожай зібрали, поділили, було все як завжди. Тільки невідомо хто, куди, чому і навіщо, ночами забирали всі продукти харчування. Забирали все: зерно, картоплю, хліб, борошно. До хати заходило від 3 до 5 чоловік, обмацували, общупували все і скрізь. Ходили по сараях, погрібах...
Модало (Посунько) Тетяна МиколаївнаПід час Голодомору мені було 5 років. Але не було що їсти. Щоб не померти з голоду, пекли коржики з липи. Вони були несмачними, але їсти все одно більше не було чого. Одного разу до хати зайшло двоє хлопчиків та попросили їсти. Хоча і самим не було чого їсти, та тими коржиками з ними поділились...
Нікітенко Валентина Іванівна, 1928 р. н.Голодомор 1932-1933 рр. пам'ятаю. Чула, що не можна було ходити в поле збирати колоски, тому, що посадять у тюрму. Поля охороняли об'їзчики. Чула, що люди мерли з голоду. Люди допомагали, ділилися з іншими. Збирали прілу картоплю, товкли в ступі, пекли блинці. Від родичів допомоги не мали, а батько помер в 1932 році від хвороби...
Ніколаєва Тамара Андріївна, 1929 р.н., уродж. міста Вовчанськ Харківської областіНародилася я у сім’ї робітника. 1932 р. мого батька репресували і винесли вирок про розстріл. Але пізніше з’ясувалося, що він разом із іншими в’язнями кирками й лопатами рив Біломорканал. 10 років батько був ув’язненим. І це після того, як 17-літнім юнаком пішов добровольцем до 1-ї Кінної армії Будьонного і до 1922 р...
Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 [9] 10 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2021
[email protected]