укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Я працювала в Управлінні Південної залізниці. Нас, тоді ще молодих, посилали збирати по Харкову пухлих дітей і зводити їх до спецприйомників. У Люботині померлих знімали з поїздів, збирали біля станції Люботин і закопували в ямах на залізничному кладовищі. Тепер там оранжерея, п’ятиповерховий будинок і стадіон школи № 1. Збирала померлих спеціальна команда. Часто брали й тих, хто ще ворушився.





Попередня сторінка 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять
Йорж Петро Якович, 1923 р.н., уродж. села Смолівка Куп’янського (нині Шевченківського) району Харківської областіНаша сім’я складалась з 7 осіб: батько, мати, 3 сина та дочка. Сім’я не бідувала, вели особисте господарство. Але на початку 1933 року нашу сім’ю розкуркулили, забрали все майно, будинок, продукти. Батька посадили на 10 років. Ми жили в сараї, їжі не було де знайти. До весни померли мама, сестра Галина – 7 років, брат Женя – 20 років...
Калмикова Раїса Іванівна (дівоче прізвище Холодкова), 1926 р.н., уродж. села Курилівка Куп’янського району Харківської областіНародилася у невеличкому селі, що знаходилося прямо в яру. Батьки були простими і забитими людьми. Тримали невелике господарство і займалися шевством: батько шив кожухи і свити, мама - легку одежу. І ось цих добрих і чесних людей розкуркулюють. Прийшли якісь комсомольці, забрали все, вигнали сім’ю на вулицю, а хату розвалили...
Карацюба Єфросинія Василівна, 1927 р.н., уродж. села Новий Бурлук Печенізького району Харківської областіСтрашно згадувати про те, що відбувалося у нашому селі у 1932-33 рр. Бо починаючі із 1930 р., як почали записуватися у кол. господарства спершу відібрали у людей зерно. Як не стало у людей зерна, відібрали реманент та худобу. І почалися страшні дні. У кого великі сім`ї, тому горе у першу чергу. Жили на нашому кутку сім`я Додиван...
Карпенко Микола Лукич, 1920 р. н.В той час я із своєю сім’єю проживав в тодішньому господарстві “Воля”, головою правління якого був Богдан Дмитро Михайлович. У лютому 1933 р. Почався масовий голод. Люди опухали, полишали сім’ї, подалися до Росії на заробітки. Доки шукали той заробіток там – тут вимирали їхні діти, дружини і старенькі батьки...
Кассала Іван Григорович, 1927 р.н., уродж. села Шкидинівка Опішнянського (нині Зіньківського) району Полтавської (колишньої Харківської) областіЯ жив на хуторі Шкидинівці, на березі річки Ворскли. Навколо зеленіли ліси і гаї, синіли озера. У 1933-му мені йшов шостий рік. Бачив коло озера Оступа курені із гілок дерев. В озері голі й голодні люди ловили черепашок, варили їх і їли. Варили бур’ян, корінці. Коли потім я став вивчати у третьому класі історію стародавнього світу, то він уявлявся мені у вигляді голоду 1933 р...
Катречко Марія Никанорівна, 1917 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської областіДо с. Сазонівка, нині Шевченківського району, ми переїхали сім’єю з 11 чоловік у 1927 році. Одержали 11 десятин землі і стали хазяйнувати. Коли почалась колективізація, батько розпродав все, забив дошками будинок і ми виїхали до Харкова. Батько перебивався тимчасовими заробітками, я, як найстарша з дітей, працювала прибиральницею...
Кизим Віктор ГригоровичВ 1932-1933 роках в нашому селі був голод. В той час мені було 6 років. Причиною голоду на мою думку був і неврожай, і те, що урожай забирала влада. Приїжджали представники з району і відбирали у людей зерно. Проводили обшуки в будинках, в сараях, на подвір’ї. Із доносами проводились арешти людей, відправляли на висилання...
Китнюк Параска Федорівна 1918 р. н., Китнюк Федора Федорівна 1922 р. н.Народились сестри в селі Вовча Куп’янського району (нині села Вовча і Ревуча не існують – розформувались і приєднались до села Кругляківка в 1937 – 39 роках). В сім’ї Китнюк Федора та Галини було п’ятеро дітей, з них дві сестри – Параска і Федора. Під час Голодомору їм було 14 та 10 років...
Ковалівська Ганна Юхимівна, 1921 р.н.Народилася я в сім’ї хлібороба, котра з дідів-прадідів вирощувала хліб. Пам’ятаю той день, коли треба було нашу худобу віддавати до колгоспу. Дідусь з бабусею повели волів. Батько мав вести корову. А матусі так шкода було віддавати власну худобу, що вона схопила корову за хвіст: - Не пущу! І так батько привів на колгоспний двір нашу корову разом з мамою...
Коваль Ганна ВасилівнаВ нашій сім'ї було 12 дітей. В часи Голодомору 1932-1933 рр. було дуже важко прогодувати таку велику сім'ю. Діти пухли з голоду, але вижили. Батько працював у більш заможній сім'ї, яка тримала своє господарство, поля, городи і вони ділилися з нами продуктами харчування. Допомагали один одному близькі родичі...
Попередня сторінка 1 2 3 4 5 [6] 7 8 9 10 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2020
[email protected]