укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область




Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка

Свідчення. Очевидці

Район

Рік 1933 був урожайний. Весь урожай зібрали, поділили, було все як завжди. Тільки невідомо хто, куди, чому і навіщо, ночами забирали всі продукти харчування. Забирали все: зерно, картоплю, хліб, борошно. До хати заходило від 3 до 5 чоловік, обмацували, общупували все і скрізь. Ходили по сараях, погрібах. У кого знаходили захований мішок пшениці, того забирали до тюрми, звідки ніхто ніколи не повертався. Люди ховали зерно навіть під малою дитиною у люльці, але й там знаходили. Сипали зерно за пазуху, але більше двох склянок не поміщалося. А що ж ті дві склянки , якщо сім’я в той час становила 7-9 осіб. Не було жодної сім’ї, де б хтось не помер. Помирали масово. Їли все: бур’ян, листя, лушпиння. В кого була худоба чи кінь, їх різали і їли але все одно помирали. Коли знаходили дохлу собаку чи кішку, їх також їли, але, зрозуміло, що після такого довго не жили.
 
Люди рилися у гнилій соломі - намагалися знайти хоч одну зернину, іноді там і спали. Взимку було ще гірше. На голі ноги намотували ганчірки і йшли у поля сусідніх сіл збирати не покопану сою під снігом.
 
Також ходили по радгоспах на заробітки. Там робили важку роботу, але й на ту роботу брали не всіх, а тільки здорових і сильних. Їсти там давали 50 г хліба та миску води з однією картоплиною. Але все ж таки помирало дуже багато людей. По вулицях збирали людські трупи на бричку і відвозили в поле, а там копали яму і скидали туди по 7-10 трупів. Люди виживали за рахунок того, що їли бур’ян, листя та ріпу. З листя берестка робили коржики та галушки. Їх їли не дивлячись на колір і смак.
 
Якщо в сім’ї помирала дитина, то її ховали на городі. Були випадки, коли крали дітей. Виживали також за рахунок їжі, яку міняли за одяг, хустки, рушники. Дітей-сиріт відправляли до притулків, або ж вони тікали і побиралися в інших селах.
 
Наша сім’я під час голодомору 1933 року становила 9 осіб. Батько Мірошниченко Іван Трохимович і мати Мірошниченко Варвара Мусіївна були 1888 року народження. З дітей була найстарша Ольга 1910 народження, Михайло 1912 р. н. , Віра 1914 р. н. , я 1918 р. н. , Антоніна 1923 р. н. , Володимир 1925 р. н. і найменша Анастасія 1928 р. н. . У сім’ї забрали хліб і корову. Батько колись робив керівником, тому він написав листа до теперішнього керівника і корову повернули. Але незабаром її знову забрали, тепер назавжди. Після цього старші Ольга, Михайло і Віра пішли робити по радгоспах, а менші зосталися вдома з батьками. Але в травні помер батько, а через 50 днів і матір. Володя помер з голоду, його поховали сусіди на наше прохання. А найменшу Настю було вкрадено. Після цього я пішла до радгоспу, а Антоніна пішла просити милостиню по інших селах, згодом прийшла до мене у радгосп . Так і вижили в радгоспі.





Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 [10] 11 Наступна сторінка Наступні десять
Ніколаєнко Михайло Васильович, 1924 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської області75 років минуло, а трагедію давнина не зітерла з пам’яті. Міцна заможна родина середняків, що складалася з семи чоловіків, живими залишилось троє. Мені було лише 5 років та з того, що говорилось між рідними батьками та дідусем розумів, що сталось щось жахливе. Я чув, що сусіди своїх дітей відвозили на ст...
Обідало Катерина Кузьмівна (дівоче прізвище Грубник), 1923 р.н., уродж. села Олексіївка Краснокутського району Харківської областіМого дядька визнали куркулем і забрали в нього коней, корів, весь інвентар (сівалки, борони, молотарку, віялку), все зерно, знесли з двору будинок, комори, сараї. Самого дядю загнали до Сибіру, а 8 чоловік сім’ї залишилися в селі. Він там загинув, а сім’я вдома померла з голоду. А тепер про свого батька...
Овсянников Григорій ПетровичГригорію Петровичу на момент Голодомору 1932-1933 виповнилося 3 роки. При спілкуванні вияснилось, що події тих часів він пам’ятає з розповідей своєї матері. Забирали все – продукти харчування, худобу, незважаючи на малих дітей і старих. Сиротам не надавалась допомога, держава ними не опікувалась...
Олійник Марія ФедорівнаПам’ятаю, приїжджали люди на «буксирах», заходили в хату, шукали скрізь зерно, все перерили «штриками». У скрині одна із жінок, яка була в цій бригаді і також шукала зерно, таки побачила захований чувал з зерном, але зробила вигляд, що нічого не знайшла. Так і залишився цей чувал зерна, який був порятунком не тільки для мене, а й для дев’ятьох членів моєї родини...
Омельчукова Пелагея ЛаврентівнаМені на час голоду виповнилось уже 20 років. Добре пам’ятаю, як відібрали всю їжу. Особливо лютували комісії, які шукали схованки. Могли стіну розібрати, підлогу, рили ями в дворі, якщо підозрювали, що там може бути заховане зерно. Виживали в голод, хто як міг. Шукали їжу де завгодно. Поїли всіх собак та кішок...
Опаренко Параска Василівна (дівоче прізвище Наржова), 1918 р.н., уродж. села Третя Старовірівка Нововодолазького району Харківської області У Третій Старовірівці наша сім’я, яка складалася з 6 осіб (мати, батько, два брати і дві сестри), жила до 1926 р. Потім дідусь «відділив» нас, і ми перебралися в селище Свердлове, де отримали 2 га землі. У нас був кінь для обробітку наділу, з якого і жили. Коли почалася колективізація, батько відмовився іти до колгоспу, і землю в нас відібрали, лишився невеликий город...
Паненко Олексій СеменовичТак, я пам'ятаю, що був голод у 1932-1933 рр. На мою думку причина голоду була та, що влада забирала у людей урожай, який вони виростили. Декілька чоловік ходили по оселях з двору в двір і забирали продукти харчування. Деяких я пам'ятаю, це: Блоха Єгор, Кулик Семен, Холод Андрій та Чернецький Олександр...
Панченко Федір Савелійович, 1923 р.н., уродж. хутора Паньківки Черемушнянської сільради Валківського району Харківської областіМені в той час було 10 років. Не все розумів, але пам’ять зберегла деталі і подробиці. 1932 р. для проведення хлібозаготівлі прибули загони з комуністів і комсомольців. Ходили по дворах з піками, штрикали в землю - шукали прихований хліб. У нас забрали горщик квасолі. Не гребували й одежею, особливо добротними кожухами...
Пасмора Олексій Григорович, 1927 р.н., уродж. села Мартова Печенізького району Харківської областіВ ті роки був період заганняння людей в колгоспи. За те, що не хотіли вступати в колгоспи арештовували і відправляли в тюрми, а майно відбирали залишаючи жінок з дітьми на призволяще. На щастя в моїй родині ніхто не помер від голоду, харчувалися чим могли в основному травами та корою дерев. Та були сім’ї в яких помирали і батьки і діти, нажаль не пам’ятаю їх прізвищ та імен...
Педан Тетяна Євлампіївна (дівоче прізвище Чорна), 1918 р.н., уродж. села Кобзарівка Валківського району Харківської областіНа свято Трійці мама прийшла із села Заміського, де ми тоді жили, до церкви і у місті Валках померла від серцевого нападу. Поки я сповіщала рідних про тяжку втрату, маму відвезли на Рогозівське кладовище і вкинули у спільну могилу, куди вкидали тоді трупи багатьох людей, померлих від голоду. Тривалий час про давнє поховання на краю Рогозівського кладовища, що знаходилося зліва від центрального входу, нагадувала лише стара груша...
Попередня сторінка 1 2 3 4 5 6 7 8 9 [10] 11 Наступна сторінка Наступні десять




Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2021
[email protected]