укр рус eng

Голодомор 1932-1933 рр.

Харківська область





Офіційне інтернет-представництво Президента України.



Виставка «Джеймс Мейс — серце, віддане Україні»






Харків. День пам`яті жертв Голодомору



Виставка «Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу»





Звернення Президента України В.А.Ющенка


Голодомор. Віктор Ющенко. The Wall Street Journal. Monday, November 26, 2007. Переклад InoPresa.ru

Сімдесят п’ять років тому Український народ став жертвою неймовірно страшного злочину. Зазвичай на заході він відомий як Великий Голод або Страшний Голод, українці ж знають його як Голодомор. Ця трагедія, спланована і організована державою, у 1932-1933 роках, за підрахунками, забрала життя від семи до десяти мільйонів українців, серед яких третина – діти. Радянська влада непомірно та гротескно занижувала масштаби трагедії та пояснювала її буцімто поганим врожаєм. Вона хотіли зняти з себе відповідальність за це лихо та приховати справжні його причини і наслідки. Саме тому ми повинні зупинитися на мить та згадати усіх, хто помер під час Голодомору.

За часів Радянської влади обговорювати в Україні цю, мабуть, найбільшу національну травму було небезпечно. Говорити про Голодомор було державним злочином, а розповіді свідків та роботи істориків, таких як Роберт Конквест або Джеймс Мейс, на цю тему були заборонені як антирадянська пропаганда. Однак кожна українська сім’я знала про величезні масштаби катастрофи з особистої пам’яті. Знали люди і про те, що катастрофа ця була організована навмисно, щоб покарати Україну та знищити основу її державності. Вшановуючи жертв та відновлюючи історичну справедливість, незалежна Україна намагається зробити так, щоб люди як усередині країни, так і за її межами краще знали та розуміли те, що сталося під час Голодомору.

Ні в якому разі ми не чинимо так через бажання помсти, ані щоб виділитися на тлі інших жертв сталінського режиму. Адже ми добре знаємо, що російський народ був серед основних його жертв. Ми не маємо намірів звинувачувати нащадків. Наше єдине бажання – щоб люди зрозуміли, чим насправді був Голодомор. Саме задля цього Український парламент торік прийняв закон, який визнає Голодомор геноцидом проти Українського народу, і саме тому я закликаю наших друзів та партнерів у світовому співтоваристві поділити цю позицію. Світ, який не має історичної пам’яті або допускає її спотворення, приречений на повторення найстрашніших помилок.

Геноцид – надзвичайно різкий термін, і є багато людей, які досі мають сумніви щодо доцільності його застосування до того, що сталося в Україні. Однак варто подивитися на те, як Конвенція ООН про попередження злочину геноциду та його покарання 1948 року визначає це поняття. У цій конвенції сказано, що геноцид – це «дії, які чиняться з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку» включаючи «навмисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, котрі спрямовані на її повне або часткове фізичне знищення». Очевидно, що Голодомор чітко підпадає під це визначення. Важливо також, що з цим був згодний і Рафаель Лемкін – правознавець, котрий працював над Конвенцією з геноциду.

У наші дні є дуже багато історичних матеріалів, що дуже детально описують усі аспекти сталінської примусової колективізації, а також його політику терору проти України. Звісно, інші республіки Радянського Союзу також жахливо постраждали. Однак у випадку з Україною радянська верхівка мала дві мети, коли утискала та морила голодом українське селянство. Це було частиною ширшої політики, спрямованої на те, щоб придушити українську національну ідентичність та бажання до самовизначення. Як казав Сталін за декілька років до Голодомору: «Без крестьянской армии не бывает и не может быть мощного национального движения. Национальный вопрос есть по сути дела вопрос крестьянский». Маючи на меті придушити українізацію, яка протягом 1920-х років обіцяла обмежену культурну та політичну автономність, Сталін вирішив скерувати свій удар проти селянства, яке складало 80% населення. Вирішенням національного питання на Україні мали стати масові вбивства шляхом голоду.

Нелюдські методи включали астрономічні квоти на здаване селянами зерно, яких було фізично неможливо дотриматися. Коли виявилося, що показники заготівлі хліба нижчі від тих, що вимагалися, по селах пішли озброєні загони. Наприкінці 1932 року цілі села та навіть області були занесені на так звані «чорні дошки» та перетворені на ізольовані гетто, в яких люди вмирали від голоду. Тим часом Радянський Союз продовжував експортувати збіжжя на захід і навіть використовував його для виготовлення спирту. На початку 1933 року радянська верхівка вирішила запровадити ще жорсткішу блокаду українських сіл. Практично вся територія України була оточена збройними силами і фактично перетворена на величезний концтабір.

Національна спрямованість у діях Сталіна проти України також дуже добре простежується у терорі, спрямованому проти закладів та людей, що підтримували та розвивали культурне та громадське життя Українського народу. Хвилі чисток прокотилися по навчальних закладах, редакціях журналів і газет, виданнях і театрах. Під жорстокий удар потрапили Академія наук України, редакційна колегія Радянської української енциклопедії, Українська Православна Церква і, навіть, Українська комуністична партія. Це була систематична кампанія знищення Українського народу, його історії, культури, мови та способу життя.
Голодомор був актом геноциду, спрямованим на те, щоб придушити Українську націю. Цього злочину не виправдовує той факт, що він не вдався, і Україна сьогодні існує як незалежна держава. Так само цей факт не знімає з нас моральної відповідальності визнати те, що насправді сталося. У сімдесят п’яті роковини Голодомору наш священний обов’язок перед його жертвами відверто подивитися в очі минулому.
 
Віктор Ющенко – Президент України
 
 


Документальний фільм «Жорна».

У Запоріжжі знову повісили Сталіна


04.11.2015
Світовий Конґрес Українців відновлює заклик визнати Голодомор геноцидом українського народу

17.04.2015
Патріарх Вірменської Католицької Церкви приїде на річницю Голодомору до Києва

24.03.2015
У Римі показали українську кінострічку про Голодомор

15.12.2014
Дитяча центральна міська бібліотека ім. Пушкіна в м. Краматорську отримала найновішу літературу про Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні

24.11.2014
В окупованому Криму молились за жертв Голодомору

23.11.2014
У Парижі вшанували пам'ять жертв Голодомору

22.11.2014
Громадські активісти Харкова вшанували жертв геноциду

22.11.2014
Харків'яни вшановують жертв Голодомору


+ До всіх подій

© Голодомор 1932-33 рр. Харківська область
2007-2020
[email protected]